Закономірності розходу повітря під час підводного розмінування водних акваторій

Abstract

Проведено експериментальні дослідження, в яких брали участь випробовувані з числа особового складу відділення підводного розмінування групи піротехнічних робіт та спеціальних водолазних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Херсонській області, які на протязі весни-літа 2020 року виконували реальні операції пошуку на глибині 4 м, 6 м та 7 м та підйому з глибини 6 м, у тому випадку, коли була відсутня можливість знищення на місці, вибухонебезпечних предметів в акваторії Чорного моря, яка вимагає свого розмінування. Запропонована методика проведення експериментальних досліджень, яка дозволяє як отримати кількісні оцінки розходу повітря, що будуть характеризувати тип оперативної діяльності та умови її здійснення, так і перевірити наскільки значимо кожен з цих факторів впливає на розхід повітря піротехніком під час виконання аварійно-рятувальних робіт під водою в апаратах на стисненому повітрі. Сильною стороною отриманих результатів є визначення достовірних показників, які можуть бути основою для обґрунтування конкретних пропозицій щодо організації робіт з підводного розмінування, вибору засобів індивідуального захисту, в першу чергу органів дихання, водолазів-саперів, обґрунтування тактико-технічних вимог до засобів індивідуального захисту органів дихання як на етапі їх створення, так і на етапі придбання, а також під час організації процесу підготовки водолазів-саперів. Результати статистичного аналізу експериментальних результатів, які були отримані в процесі оперативної діяльності особового складу відділення підводного розмінування групи піротехнічних робіт та спеціальних водолазних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Херсонській області, показали, що при рівні значимості α=0,05 результати розходу повітря у водолазів-саперів описуються нормальним розподілом. При цьому розхід повітря суттєво відрізняється як від характеру операцій, які виконує особовий склад, так і від глибини знаходження вибухонебезпечного предмету.