Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/19590
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПомаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна-
dc.contributor.authorНовіков, Владислав Олександрович-
dc.date.accessioned2023-12-28T09:03:36Z-
dc.date.available2023-12-28T09:03:36Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationДержавне будівництвоuk_UA
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/19590-
dc.description.abstractУстановлено, що в процесі публічного управління державні органи стикаються з проблемами, які вимагають особливого визначення та реагування на них, шляхом застосування унікальних і дієвих управлінських інструментів, як-то «режим ручного управління». Саме в таких ситуаціях ручне управління як прецизійне й антикризове управління є цілком виправданим. Обґрунтовано, що за допомогою оперативного застосування методу ручного управління як нестандартного прийому із настройками «тонкого й оперативного налаштування» суб’єкти державного управління можуть досягати необхідного ефекту. За таких умов об’єктивно представляється можливим досягнення поставленої мети в необхідні терміни за змінених обставин. З’ясовано, що не поодинокими є випадки, коли саме таких підходів не вистачає вітчизняній системі публічного управління, особливо в кризових умовах та інформаційно-гібридної війни, що ведеться проти неї з боку рф. Наполягається, що весь час у режимі ручного управління вищим керівництвом держави не може забезпечуватися належне функціонування всієї інституційної системи публічного управління з очевидних причин. У протилежному випадку, це може призвести до ефекту «інституційної пастки». Ручне державне управління не може бути глибинним і всеохоплюючим, а лише локальним і тимчасовим, і навіть може створювати окрему систему управління у загальній інституційній системі публічного управління. Виявлено, що це суперечить принципу системної оптимальності, адже зумовлює збурення оптимального стану такої системи. Відтак, режим ручного керування можна розглядати як засіб локального «підстроювання» системи публічного управління, що здійснюється керуючим (координуючим) елементом у форсованому режимі для вирішення наявних проблем і досягнення певних цілей залежно від тенденції розвитку зовнішніх і внутрішньосистемних факторів. У цьому контексті можливо рекомендувати виведення ручного управління «з тіні» шляхом надання йому офіційного статусу, законодавчо оформленого як можливість його застосування в межах єдиної системи управління.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherХарківський національний університет імені В.Н. Каразінаuk_UA
dc.relation.ispartofseries1 (33);-
dc.subjectінституційний розвитокuk_UA
dc.subjectтрансформаціяuk_UA
dc.subjectсистема публічного управлінняuk_UA
dc.subjectспроможна державаuk_UA
dc.subjectризики інституційного розвиткуuk_UA
dc.subjectінформаційні загрозиuk_UA
dc.subjectгібридна війнаuk_UA
dc.subjectрежим ручного управлінняuk_UA
dc.titleШляхи трансформації інституційних механізмів публічного управління в Україні: від інформаційних загроз до гібридних війнuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Навчально-науково-виробничий центр

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття_Помаза-Пономаренко АЛ, Новіков ВО_2023.pdfСтаття510,07 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.