Забезпечення захисту людей від надзвичайних ситуацій, пов’язаних з пожежами в будівлях, які належать до об’єктів культурної спадщини

Abstract

Пам’яток архітектури на території сучасної Україні чимало. Нещодавнім гірким досвідом для архітектурної спадщини столиці України стали пожежі у 7 історичних будівлях, які горіли за останні 5 років [1]. За останні шість років історична садиба відомого українського художника Олександра Мурашка на Малій Житомирській горіла два рази. Останнього разу — у 2015 році. Причиною пожежі назвали необережне поводження з вогнем невідомих осіб. Садиба Мурашка є пам'ятником історії й архітектури середини XIX століття. У січні 2019 року рятувальники гасили пожежу в нежитловій триповерховій будівлі 1883 року на Грушевського, 4б. Ця будівля є прикладом первинної забудови вулиці Грушевського, яких залишилося лише кілька. 20 червня 2017 року на Хрещатику, 40/1 навпроти ЦУМу, горіла історична будівля колишнього Центрального гастроному. Там згоріли перекриття між поверхами і дах. Причиною пожежі назвали недбалість будівельників, які вели роботи в будівлі. В сучасній практиці збереження культурної спадщини історичних міст України використовуються норми ДСТУ-Н Б В.3.2-4:2016 Настанова щодо виконання ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятках архітектури та містобудування [2]. Зокрема, в пункті «Загальні положення» 1.2 визначено два головні принципи реставрації пам’ятки: «Принцип найменшого втручання та змін, забезпечення максимального збереження автентичності пам'ятки; принцип реверсивності, тобто всі застосовані матеріали і технології повинні бути максимально зворотними (підлягати видаленню без пошкодження автентичного матеріалу)». Окрім захисту життя відвідувачів та персоналу, пожежна безпека в історичних будівлях та музеях – це питання збереження безцінної архітектури та артефактів.