Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/7147
Назва: | АНАЛІЗ СЦЕНАРІЮ ВАЖКОЇ АВАРІЇ В БАСЕЙНІ ВИТРИМКИ ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА СВЯП-1 |
Інші назви: | ANALYSIS OF THE SCENARIO OF A HEAVY ACCIDENT IN THE STORAGE POOLS FOR SPENT NUCLEAR FUEL ISF-1 АНАЛИЗ СЦЕНАРИЯ ТЯЖЕЛОЙ АВАРИИ В БАССЕЙНЕ ВЫДЕРЖКИ ОТРАБОТАННОГО ЯДЕРНОГО ТОПЛИВА ХОЯТ-1 |
Автори: | С. І. Азаров В. Л. Сидоренко О. С. Задунай |
Ключові слова: | басейн витримки розрахункова модель важка аварія пожежа вибух |
Дата публікації: | чер-2018 |
Видавництво: | National University of Civil Defence of Ukraine |
Бібліографічний опис: | Technogenic and Ecological Safety |
Серія/номер: | 4(2/2018);33-40 |
Короткий огляд (реферат): | Представлено підходи до моделювання басейну витримки (БВ) для сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1) та результати теплогідравлічних розрахунків сценаріїв важкої аварії у БВ. Розглядається сценарій важкої аварії після землетрусу з тривалим знеструмленням й утворенням течі крізь металеве облицювання днища басейну. За результатами розрахунків визначено динаміку основних процесів, що супроводжують розвиток важкої аварії у БВ. Ключові результати розрахунків: темп зростання середньо-об'ємної температури води в басейні на початковому етапі розвитку аварії – 0,6 °С/год.; час зниження рівня води до верхньої частини відпрацьованих тепловиділяючих збірок – 51800 с (~14,4 год.); повне осушення БВ відбувається приблизно за 64800 с (~18 год.); температура твела досягає значення 1473 К за 66500 с (~18,5 год.), а температура палива значення 2813 К за 77400 с (21,5 год.) після початку аварії. При підвищенні температури оболонок твелів вище 1100 К починається їх окислення водяною парою з інтенсивним утворенням водню і виділенням тепла. Під час згоряння водню виділиться енергія, яка дорівнює в середньому близько 260 кДж/моль реагенту. Під час вибуху ~105 моль водню, що утворився, виділиться енергія понад 3 • 107 кДж, яка буде розсіяна у вигляді імпульсу тривалістю в долі секунди. Подальший розвиток важкої аварії може викликати руйнування БВ, з проплавленням днища. Попадання водню в повітряну атмосферу призведе до утворення вибухонебезпечної суміші, що створить умови для загоряння, вибуху, руйнування СВЯП-1 і виходу радіоактивності за її межі. Отримані результати кількісного аналізу можуть бути використані з метою вдосконалення існуючих розрахункових моделей БВ. Це дасть змогу отримання більш правдивих розрахункових даних щодо розвитку аварійних процесів у БВ енергоблоків АЕС. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/7147 |
ISSN: | (Print) 2522-1892; (Online) 2522-1930 |
Розташовується у зібраннях: | Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека» 2018 |
Файли цього матеріалу:
Немає файлів, що асоціюються з цим матеріалом.
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.